Кафедра авіоніки святкує 50-ти річчя

 

Наприкінці 60-х років найбільша у світі авіакомпанія «Аерофлот» мала у своєму розпорядженні великий парк швидкісних багатомісних газотурбінних пасажирських лайнерів, літаків для місцевих авіаперевезень, для перевезень великогабаритних вантажів і промислового обладнання. Вітчизняні літаки цивільної авіації Ту-134, Ту-154, Як-40, Іл-62, Ан-10, Ан-22 (Антей) та інші вже в той час були обладнані надскладними пілотажно-навігаційними системами і комплексами, автоматизованими бортовими системами керування, що вирішували у числі інших і задачу забезпечення автоматичного заходження на посадку. Ці системи мали велику енергооснащеність, що дозволяло їм виконувати регулярні польоти у будь-який час доби, у простих та складних метеоумовах.

Цивільна авіація стала одним з найбільш масових видів транспорту.

Паралельно з розширенням функцій бортового обладнання йшло удосконалення його елементної бази. У бортових системах знайшли широке застосування герметизовані об'ємні модулі, інтенсивно впроваджувалися інтегральні схеми.

Поряд з ускладненням і розширенням експлуатаційних можливостей бортового обладнання виникла проблема збільшення економічної ефективності використання авіаційної техніки і підвищення безпеки польотів у цивільній авіації. Це у свою чергу викликало необхідність удосконалення організаційних форм, методів і технологій технічного обслуговування та ремонту, застосування автоматизованих засобів контролю і діагностики технічного стану бортового обладнання на базі нових досягнень у галузі електроніки, автоматики й обчислювальної техніки.

Почали інтенсивно розвиватися наукові дослідження в напрямах підвищення надійності і довговічності авіаційної техніки, удосконалення процесів технічної експлуатації повітряних суден і їхнього обладнання, активізації людського чинника в цивільній авіації.

Безумовно, ці позитивні процеси, які відбувалися в цивільній авіації в 60-70-х роках, вимагали підсилення експлуатаційної спрямованості в підготовці інженерних кадрів, підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі технічної експлуатації повітряних суден, авіаційних двигунів і їхнього обладнання з принципово нових позицій.

У вищих навчальних закладах цивільної авіації почали створюватися кафедри технічної експлуатації як повітряних суден, так і їх бортового обладнання.

Першого листопада 1967 року на електротехнічному факультеті Київського інституту інженерів цивільної авіації (з 1990 р. - Київського міжнародного університету цивільної авіації, з 2000 р. - Національного авіаційного університету) була створена кафедра технічної експлуатації електро-приладового обладнання літальних апаратів (з 1990 року - технічної експлуатації авіаційних електрифікованих і пілотажно-навігаційних комплексів повітряних суден, з 2000 року - авіоніки). Виконуючим обов'язки завідувача кафедри було призначено досвідченого педагога і висококваліфікованого фахівця кандидата технічних наук, доцента Величка Юрія Костянтиновича.

Основу науково-педагогічного колективу кафедри склали викладачі кафедри електро­обладнання літальних апаратів: доцент Коронін В.Г., старший викладач Бєлов М.А., асистенти Артюховський О.М., Бакаєв Г.Г., Шевченко В.Л. та ін.

З травня 1968 року кафедру очолив доктор технічних наук, професор Денисов Віктор Григорович, відомий фахівець у галузі експлуатації авіаційного обладнання літальних апаратів, який раніше працював на інженерних посадах у стройових частинах Військово-повітряних сил (ВПС), на різних посадах Науково-технічного комітету ВПС, заступником начальника управління Державного науково-дослідного інституту авіаційної і космічної медицини, начальником відділу Генерального Штабу Збройних Сил СРСР, старшим викладачем кафедри автоматизації і механізації керування військами Військової академії Генерального Штабу Збройних Сил СРСР. Ним опубліковано понад 400 наукових праць, у тому числі 40 монографій, підручників, навчальних посібників, науково-популярних книг, присвячених авіації, космонавтиці, ергономіці та інженерній психології. Брав безпосередню участь у підготовці до запуску перших радянських космонавтів.

У 1968 році при кафедрі розпочалася підготовка фахівців вищої кваліфікації по лінії аспірантури. Першими аспірантами стали випускники факультету: Александров В.Ю., Христич В.Й., Скрипець А.В., Усатюк Г.Ф., Алексєєв Ю.Г. та ін. У перші п'ять років на кафедру прийшли доценти Козарук В.В., Терьошкін О.О., Яшкір М.О., Мозжухін Г.М., ст. викладач Момот Б.Ф., асистенти Евницький Ю.В., Майбородін Б.А., Боровик Р.М., Хімін В.М., Александров В.Ю. та ін.

 

У 1971 році при кафедрі створена галузева науково-дослідна лабораторія авіаційної ергономіки, яку очолив к.т.н., доцент Терьошкін О.О. Основними напрямками її діяльності стали розробка ергономічних вимог до авіаційної техніки, заходів щодо підвищення ефектив­ності використання повітряних суден та їх бортового обладнання і безпеки польотів з позицій авіаційної ергономіки, сумісністі складових частин ергатичних систем при створенні, випробовуваннях і експлуатації авіатехніки, різних аспектів взаємодії оператора з машиною в нормальних і стресових ситуаціях у процесі експлуатації авіатехніки та ін.

У практичну діяльність цивільної авіації країни впроваджені результати багатьох наукових досліджень, у тому числі Керівництво з ергономіки, комплекс рекомендацій з оптимізації ергатичних систем оператор-машина-середовище та ін. Результати проведених досліджень впроваджені і на підприємствах м. Києва та Жовтневого району столиці.

За результатами проведених досліджень захищена одна докторська і понад 30 кандидатських дисертацій.

З квітня 1990 року по червень 2017 року кафедру очолював учень професора Денисова В.Г. - професор Скрипець Андрій Васильович, з липня 2017 року – доктор технічних наук, с.н.с. Павлова Світлана Вадимівна, яка в кінці 90-х років минулого століття навчалася в аспірантурі кафедри авіоніки, тут же захистила кандидатську дисертацію та отримала вчене звання доцента.

Істотний внесок у розвиток кафедри зробили професори Денисов В.Г., Скрипець А.В., Землянський В.М., Парняков Є.С., Павлов В.В., доценти Коронін В.Г., Мозжухін Г.Н., Терьошкін О.О., Яшкір М.О., Козарук В.В., Нехорошев Ю.Г., Грібов В.М., Хімін В.М., Краснов В.М., Романенко В.Г., Грищенко Ю.В., Варченко О.І., Бєлов М.А., Боровик Р.М., Сорокопуд В.В. та ін. За останні 15 років на кафедру  прийшли працювати професор Тронько В.Д., доценти Рогожин В.О., Лужбін В.М., Бєлінський В.М., Грищенко Ю.В., Кожохіна О.В., Ситник О.Г., Положевець Г.А., ст. викладачі Єгоров С.Г., Слободян О.П., Тризна О.О., асистент Мельніков Д.Є.

Декілька штрихів про науково-педагогічних працівників, які працювали або працюють на кафедрі.

Павлов Вадим Володимирович, д.т.н., професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1991), кращий винахідник Академії наук УРСР (1986), нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1982), орденом «Знак пошани» (1990), іменною премією ім. академіка В.М. Глушкова (1990), автор понад 300 наукових праць, в тому числі підручників, навчальних посібників, монографій, близько 50 авторських свідоцтв на винаходи. Підготу­вав 6 докторів і понад 30 кандидатів наук.

Тронько Володимир Дмитрович, д.ф.-м.н., професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1987), тривалий час працював завідувачем кафедри Київського політехнічного інституту.

Яшкір Микола Олександрович, к.т.н., доцент, під його ­науковим керівництвом в 60-70-і роки минулого століття проведено низку важливих для цивільної авіації науково-дослідних робіт, першим в інституті (КІІЦПФ) отримав авторське свідоцтво на винахід.

Терьошкін Олександр Олександрович працював доцентом, а потім завіду­вачем галузевої науково-дослідної лабораторії авіаційної ергономіки. Працював на АНТК «Антонов», на кафедрі безпеки польотів інституту, заступником начальника навчально-тренувального центру ЦА з навчальної і наукової роботи, захистив докторську дисертацію та отримав вчене звання професора.

Бакаєв Георгій Георгійович працював старшим викладачем кафедри і од­ночасно виконував обов'язки заступника декана електротехнічного факультету, потім працював представником Аерофлоту в зарубіжних країнах, а також нача­льником міжнародного відділу інституту (університету).

Артюховський Олександр Миколайович роботу старшого викладача кафе­дри суміщав з виконанням обов'язків заступника декана електротехнічного фа­культету.

Майбородін Борис Анатолійович після закінчення інституту працював ста­ршим лаборантом, потім асистентом кафедри; захистив кандидатську дисерта­цію. Працював також заступником декана факультету авіаційного обладнання. Понад 20 років працював доцентом (професором) Мозамбікського університету (Африка).

Рогожин Віктор Олександрович, доцент кафедри, в свій час працював заступником начальника науково-випробувального інституту Військово-Повітряпих Сил СРСР, полковник-інженер. Нагороджений орденом «Червоної зірки», 9 медалями та Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України. Відмінник освіти України, академік Транспортної академії України.

Грібов Віктор Михайлович, доцент кафедри, в свій час працював нача­льником кафедри та начальником навчально-методичного відділу вищого вій­ськового училища, полковник-іиженер. Нагороджений 15 орденами та медаля­ми, Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, відмінник освіти України. Він є членом підкомісії МОН України з напряму «Авіоніка» та членом методично-редакційної ради НАУ.

Лужбін Віктор Миколайович, доцент кафедри, працював начальником фа­культету Київського вищого інженерно-авіаційного військового училища, на­чальником факультету військової підготовки НАУ, полковник-інженер. Наго­роджений 8 медалями та Почесною грамотою Міністерства освіти і науки Укра­їни, відмінник освіти України, академік Транспортної академії Укра­їни.

Нехорошев Юрій Георгіевич, доцент кафедри, працював начальником ка­федри одного з вищих військових училищ, полковник-інженер.

Коронін Василь Георгійович, доцент кафедри, працював начальником ка­федри Київського вищого інженерно-авіаційного військового училища, а також військовим аташе в Китаї.

Особливістю розвитку цивільної авіації є те, що цивільна авіація вбирала в себе все краще, що було досягнуто у військовій авіації. Кращі фахівці військової авіації продовжували працювати в цивільній авіації, примножуючи свій багатий досвід, знання, уміння та практичні навички. Так, міністрами циві­льної авіації стали маршали авіації Логінов Є.Ф., Бугаєв Б.П. та інші. Не стала винятком і кафедра авіоніки. Денисов В.Ґ., Коронін В.Г., Нехорошев Ю.Г., Мозжухін Г.М., Грібов В.Г., Рогожин В.О., Лужбін В.М., Бєлінський В.М перед роботою на кафедрі проходили службу в військових частинах, вищих навчальних за­кладах і науково-дослідних установах Військово-Повітряних Сил Збройних Сил СРСР та України, мають досвід технічної експлуатації та ремонту авіаційної техніки і військові звання полковника-інженера, а старший викладач Єгоров С.Г. та доцент Чужа О.О. мають військові звання підполковника та майора від­повідно.

За 50 років свого існування кафедра підготувала понад 8 тисяч фахівців (бакалаврів, спеціалістів та магістрів), які на високому професійному рівні працюють на інженерних і керівних посадах підприємств цивільної авіації та інших галузей України, ближнього і дальнього зарубіжжя, в конструкторських бюро імені О.К. Антонова, А.М. Туполєва, С.В. Іллюшина, О.С. Яковлєва,  А.М. Люльки, літають у складі екіпажів сучасних повітряних суден, захистили докторські та кандидатські дисертації. Сотні випускників-іноземців працюють на провідних посадах в авіакомпаніях багатьох країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки. Серед випускників:

– Сегедін Володимир Сергійович – к.т.н., доцент, начальник Казахського управління цивільної авіації (у кінці 80 років), представник авіакомпанії «Ае­рофлот» в Урумчі (Китай);

– Дмитрієв Микола Миколайович – д.т.н., професор, Заслужений пра­цівник освіти України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техні­ки, перший проректор – проректор з наукової роботи Національного транспор­тного університету, Головний вчений секретар Транспортної академії України;

– Міллер Олександр Олександрович – д.е.н, професор, академік Міжнародної академії інформатизації, Генеральний директор АО «Авиазаказ»;

– Нікітюк Сергій Анатолійович – заступник Генерального директора з інженерно-авіаційної служби ТОВ УкрЕЙР (підпри­ємство з технічного обслуговування компонентів повітряних суден: типів Ае­робус, Боїнг, Ембраєр);

– Шахредін Аскеров – президент української авіакомпанії «Аеростар»;

– Мергеш Родріх –  президент авіакомпанії «Українсько-середземноморські авіалінії»;

– Задорожний Артем Іванович – заступник Генерального директора – директор з якості та нової техніки Державного підприємства «Завод № 410 ЦА»  та ін. Багато випускників (Ільїн О.В., Наріжний О.В., Єфіменки І.І. та М.І., Сень І.М., Удовиченко В.І., Мірошниченко О.О. та ін.) працювали або працюють представниками авіакомпаній за кордоном.

Сьогодні кафедра є випусковою з підготовки фахівців за освітніми ступенями «Бакалавр» і «Магістр» за спеціальністю 173 «Авіоніка» та спеціалізацією «Комплекси пілотажно-навігаційного обладнання».

На кафедрі запроваджено англомовний проект, який допомагає  студентам, крім опанування спеціальності, отримати ґрунтовні знання англійської мови.

Навчальний процес за очною і заочної формами навчання забезпечують 5 професорів, 12 доцентів, 3 старші викладачі і один асистент.

Науково-педагогічними працівниками видано понад 300 навчальних та навчально-методичних праць, понад 50 навчальних посібників та ін.

Основними науковими напрямами на кафедрі є:

–        удосконалення процесів технічної експлуатації сучасної авіоніки;

–        проблеми забезпечення високого рівня безпеки польотів та ефективності використання авіатехніки з позицій авіаційної ергономіки та інженерної психології;

–        людський чинник в авіації і шляхи його оптимізації;

–        розробка методів та засобів технічної і медичної діагностики.

До участі в наукових дослідженнях широко залучаються студенти.

Кафедра має тісні творчі зв’язки з підприємствами цивільної авіації (ДП «Завод № 410 ЦА», авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» тощо), організаціями авіаційної промисловості (ДП «Антонов» тощо), вищими навчальними закладами (Національний транспортний університет, Національний аерокосмічний університет «ХАІ» тощо).

На кафедрі з 1968 року здійснюється підготовка науково-педагогічних кадрів. За цей час захистили кандидатські дисертації понад 40 осіб, докторські – 3.

 

 

Завідувач кафедри авіоніки                                        С.В. Павлова   

 

Професор кафедри авіоніки                                       А.В. Скрипець 

Новини кафедри